Вони заплатять. Чиї активи потраплять у власність України у зв’язку із санкціями?

Беззаперечно, неможливо повною мірою оцінити втрати, що виникли у зв’язку із повномасштабним вторгненням росії в Україну. Тисячі безцінних людських життів уже не повернути, ще більше життів назавжди зламано. Однак зруйновані міста та знищену інфраструктуру обов’язково відбудуємо – і ми вже навіть знаємо, хто першим буде за це платити.

12 травня Верховна Рада прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб” (далі – Закон). Слід зауважити, що ще у квітні Парламентом було розглянуто відповідний законопроєкт № 7194, підтримано його та направлено на підпис Президенту, однак ним зазначений документ повернуто із пропозиціями. Верховною Радою всі пропозиції Президента враховано, “оновлений” Закон підписано Главою держави.

Юристи Правового Офісу проаналізували Закон та розібралися, які санкції слід очікувати найближчим часом, а також на кого вони поширюватимуться.

Які санкції впроваджено Законом?

Ще у 2014 році прийнято Закон України “Про санкції” від 14.08.2014 № 1644-VII (далі – Закон № 1644). Прийнятим 12 травня Законом змінюється передбачений Законом № 1644 вид санкцій “блокування активів”. Тепер блокування активів – тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

& До внесення відповідних змін “блокуванням активів” вважалося тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном. По суті внесені зміни дозволяють охопити санкціями навіть ті активи, які “записані” на інших осіб (наприклад, із використанням фірм-“прокладок”).

Крім того, у Законі № 1644 з’явиться новий вид санкцій – стягнення “заблокованих” активів в дохід держави.

Зауважуємо, що Законом № 1644 передбачено низку інших санкцій (перелік невичерпний), окремі з яких застосовувалися ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну, до прикладу:

• обмеження торговельних операцій;
• запобігання виведенню капіталів за межі України;
• зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
• анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів;
• обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж;
• відмова в наданні та скасування віз, застосування інших заборон в’їзду на територію України;
• позбавлення державних нагород України.

Чиї активи можуть стягуватися в дохід держави?

Згідно із запропонованими змінами, стягнення активів у дохід держави має “винятковий характер”. Таку санкцію можна застосовувати до фізичних та юридичних осіб, які:

• своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України; або
• значною мірою сприяли вчиненню таких дій іншими особами (детальніше про підстави застосування санкції див. нижче).

При цьому, як ми вже зазначали, в дохід держави можуть стягуватися активи лише тих осіб, до яких перед цим застосовано блокування активів.

При цьому застосовування цієї санкції можливе також до резидентів у розумінні Закону України “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів” від 03.03.2022 № 2116 (далі – Закон № 2116).

& Нагадуємо, що Законом № 2116 передбачено примусове вилучення за рішенням РНБО об’єктів права власності російської федерації та її “резидентів”. Проведення такого примусового вилучення може здійснюватися з мотивів суспільної необхідності і не передбачає будь-яку компенсацію.

Відповідно до Закону № 2116 резидентами є юридичні особи (їх підрозділи), що здійснюють діяльність відповідно до українського законодавства на території України, у яких прямо або опосередковано:

• рф є засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром;
• рф має участь у будь-якій формі (частку у статутному капіталі, акції, паї, членство тощо);
• мають участь у будь-якій формі інші юридичні особи, в яких рф є засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром.

Які підстави застосування стягнення активів у дохід держави?

Перелік підстав, у зв’язку з якими може застосуватися така санкція, є досить широким:

завдання істотної шкоди національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України, наприклад:

• ухвалення рішення щодо збройної агресії проти України (а також участь в ухваленні такого рішення, наданні до нього пропозицій, фінансуванні пов’язаних із його прийняттям заходів);
• участь в організації підготовки та здійснення збройної агресії проти України, участь у такій агресії;
• участь у прийнятті рішення щодо створення окупаційної адміністрації, поширення юрисдикції інших держав на територію України, створення самопроголошених органів на тимчасово окупованих територіях;
• участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території України;

суттєве сприяння діям чи рішенням, які завдають істотну шкоду національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України, наприклад:

• сприяння збройній агресії проти України, окупації/анексії території України:
  1. висловлення відповідного наміру;
  2. надання державі-агресору у користування рухомого або нерухомого майна;
  3. незабезпечення дотримання правил пересування та/або перетину державного кордону;
  4. постачання, надання, зберігання, ремонт зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової чи спеціальної техніки, інших засобів та знарядь здійснення збройної агресії проти України;
• фінансування або матеріально-технічне забезпечення діяльності держави-агресора:
  1. сплата податків до державного бюджету держави-агресора (понад 40 млн гривень для юридичної та 3 млн гривень для фізичної особи);
  2. пожертви, благодійна допомога, інша безоплатна передача майна на користь органів державної влади чи військового управління держави-агресора, осіб, які завдають істотної шкоди національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (сумою чи вартістю понад 750 тис. гривень);
  3. інвестування у державні облігації держави (не менше 3 млн гривень протягом року);
• інформаційне сприяння:
  1. організація, фінансування та здійснення публічних дій (у тому числі висловлення в мережі Інтернет чи ЗМІ) для спонукання до збройної агресії проти України, геноциду Українського народу, дискримінації за ознакою громадянства України;
  2. виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, окупації територій України;
  3. глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію проти України, представників окупаційної адміністрації та самопроголошених органів;
  4. підтримання політики невизнання права Українського народу на самовизначення, викривлення уявлення про самобутність Українського народу через ототожнення українського патріотизму з «нацизмом» чи іншими людиноненависницькими ідеологіями;
  5. розпалювання ненависті до Українського народу, його культури, державної мови, національної ідентичності.

Який порядок застосування санкцій?

Як і раніше відповідно до Закону № 1644, повноваженнями вносити на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування, скасування чи зміни санкцій наділені Верховна Рада України, Президент, Кабмін, НБУ та СБУ.

Водночас щодо нового виду санкцій (стягнення активів у дохід держави) процедура спеціальна – відповідне рішення приймає Вищий антикорупційний суд. Зауважуємо, що ця санкція може бути застосована лише в період дії правового режиму воєнного стану

⚠ Стягнення активів у дохід держави здійснюється незалежно від будь-яких арештів, мораторіїв чи обтяжень на відповідне майно.

Заяву щодо застосування стягнення активів у дохід держави подається до суду «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції».

& Поки незрозуміло, який саме орган буде уповноважено подавати такі заяви (вже існуючий чи новостворений), однак у законопроєкті № 7194 до внесення пропозицій Президентом таким органом вказувалося НАЗК.

Уповноважений орган звертається до Вищого антикорупційного суду із заявою →

Суд приймає відповідне рішення. Неявка учасників не перешкоджає розгляду справи →

Судове рішення можливо оскаржувати до Апеляційної палати вищого антикорупційного суду, відповідний строк– 5 днів з моменту отримання копії рішення / публікації рішення →

Судове рішення надсилається до Кабміну для визначення порядку його виконання.

⚠ Закон передбачає низку гарантій для захисту осіб, які повідомлятимуть про підсанкційні активи. До прикладу, інформація про таких осіб не може розкриватися, а також таких осіб не може бути притягнено до відповідальності за здійснені ними повідомлення (крім завідомо неправдивих повідомлень).

Для отримання детальних роз’яснень звертайтеся до юристів Правового Офісу. Громадянам чи компаніям держави-агресора та особам, які підтримують військові дії росії, консультації чи будь-які інші юридичні послуги НЕ НАДАЮТЬСЯ!